дивитися

дивлю́ся, ди́вишся; мн. ди́вляться; недок.

1) куди, на кого – що, в що. Спрямовувати погляд, прагнучи побачити кого-, що-небудь. || без додатка. Бути з розплющеними очима; мати змогу бачити. || Про очі. || Підглядати, заглядати туди, де є щось цікаве, приховане і т. ін. || розм. Намагатися знайти очима кого-, що-небудь. || у що. Спостерігати за чим-небудь за допомогою оптичного приладу. || наказ. сп. дивись! (перев. скорочено: див.). Уживається як знак посилання в тексті.

••

Ди́влячись як ; Ди́влячись де ; Ди́влячись коли́ ; Ди́влячись яки́й і т. ін. — залежно від того, як (де, коли, який і т. ін.).

2) перен. Звертатися думками до кого-, чого-небудь, кудись. || на кого – що і без додатка. Робити що-небудь предметом своєї уваги; спостерігати. || Звертати увагу, зважати на кого-, що-небудь. || Брати приклад з кого-небудь. || Виявляти зацікавлення, інтерес до кого-, чого-небудь.

3) на що, перен. Мати певну думку стосовно до чого-небудь, ставитись певним чином. || Вважати ким-, чим-небудь; приймати за когось, щось.

4) за ким – чим або з спол. щоб. Наглядати за ким-, чим-небудь, піклуватися про кого-, що-небудь.

5) розм. Виявляти нерішучість, розгубленість чи байдужість, безсторонність до кого-, чого-небудь.

6) Оглядати, розглядати кого-, що-небудь з метою ознайомлення. || Розглядати себе; видивлятися. || Проглядаючи, знайомитися із змістом чого-небудь. || Бути глядачем у театрі, брати участь у перегляді вистави і т. ін. || рідко. Оглядати з метою встановлення чого-небудь.

7) на що, у що, перен. Бути повернутим, виходити куди-небудь. || Бути скерованим, спрямованим куди-небудь.

8) перен., рідко. Мати який-небудь вигляд, виглядати як-небудь.

9) наказ. сп. диви́сь!, диві́ться!; у знач. виг.: а) виражає зауваження, застереження, погрозу; б) виражає здивування, подив, докір, обурення.

10) наказ. сп. диви́сь!, розм., у знач. вставн. сл. Можливо.

11) 1 ос. теп. ч. дивлю́сь, ди́вимось, у знач. вставн. сл. помічаю, помічаємо; бачу, бачите.